Сутність та дискусійні питання проблеми академічної доброчесності

Abstract

У статті на основі аналізу наукових джерел та емпіричного матеріалу з’ясовано сучасну сутність поняття «академічна доброчесність / недоброчесність» та схарактеризовано дискусійні питання кола досліджуваної проблеми. Уточнено назву окремих видів плагіату зі вказівкою на практичні приклади та шляхи усунення таких помилок: прямий плагіат, набір цитат, цитування за цитуванням, неправильний переклад. Доведено, що до плагіату найменше вдаються ті здобувачі освіти та науковці, у котрих вимогливі викладачі ще на етапі перших років студентства не допускали порушення ними норм академічної доброчесності. Запропоновано з першого курсу університету навчати здобувачів освіти основам наукової етики та технологіям виконання наукових робіт. Узагальнено пропозиції дослідників щодо шляхів усунення академічної недоброчесності. Визначено психологічні причини порушення академічної доброчесності: заздрість стосовно наукових досягнень інших колег; страх перед невиконанням наукового завдання; комплекси неповноцінності, невпевненості та зневіри у своїх силах; лінь та використання легких шляхів виконання роботи; соціальна «мода» на поведінку за зразком пошуку легкого виконання будь-якої роботи тощо. Визначено дискусійні питання контексту самоплагіату як несвідомого порушення академічної доброчесності шляхом оприлюднення результатів дисертаційних робіт у перефразованих статтях тощо. Описано сутність прямої «академічної крадіжки», тобто оприлюднення чужих ідей до моменту їх публікації самим автором. Визначено методи убезпечення від прямої «академічної крадіжки» шляхом дотримання «дослідницько-авторської безпеки». Схарактеризовано методи уникнення окремих видів плагіату шляхом створення єдиної електронної бази даних щодо затвердження ученими радами закладів вищої освіти та наукових інститутів тем наукових досліджень з метою відстеження тенденцій сучасних науковопедагогічних досліджень та убезпечення їх дублювання. Вказано на значущість нормативно-правового забезпечення та дієвість механізмів покарання за вияв академічної недоброчесності. Наголошено на убезпеченні від несправедливого покарання шляхом кількаступеневої перевірки вірогідності наукового порушення тощо.