Механізм прояву алелопатичної взаємодії рослин

Abstract

У статті проаналізовано механізми впливу та алелопатичної взаємодії рослин. Алелопатія відноситься до інтерференції між рослинами, опосередкованої переважно продуктами вторинного метаболізму, що виділяються рослинами. Вищі рослини у процесі життєдіяльності не тільки поглинають необхідні їм мінеральні елементи та органічні сполуки, але й виділяють різноманітні метаболіти у навколишнє середовище. Абіотичні фактори життя є первинними, провідними у формуванні рослинних угруповань, проте, алелопатія може визначати кінцевий результат однобічного або взаємного впливу рослин. Зростаючий антропогенний вплив на агро- та природні екосистеми зумовлює необхідність розвитку альтернативної алелопатії через пошук алелопатично активних речовин, які пригнічують інші рослини і разом з тим сприяють оптимізації умов функціонування культивованих рослин на основі підвищення біологічної активності ґрунту і збагачення його негуміфікованими органічними речовинами і фізіологічно активними сполуками, котрі продукують кореневі ексудати і ризосферна мікрофлора. В будь-якому середовищі, де зростають рослини, завжди є вільна органічна речовина, в тих чи інших формах . Ця речовина є спільним продуктом життєдіяльності вищих і нижчих автотрофних рослин і різних гетеротрофних організмів; вона постійно змінюється, руйнується, доповнюється новими виділеннями. Розглянуто проблеми донорно-акцепторної взаємодії у фітоценозі рослин та мікроорганізмів ґрунту. Донор – рослина, про виділення якої йдеться; Акцептор, або реципієнт, - рослина, яка знаходиться під впливом досліджуваних виділень. У випадку пари рослин кожна з них одночасно є і донором, і акцептором. Виділення рослини-донора діють на акцептора в тому випадку, коли вони можуть якось пересуватися в межах ценозу, тобто коли вони існують в газоподібній або водорозчинній формі. Для алелопатії істотне значення мають два типи речовин – водорозчинні і леткі. До летких речовин належать ті, що в біологічному інтервалі температур здатні існувати в формі газу, пари, аерозолів (туману) або пилу. Встановлено значення алелопатії як напрямку у системі сучасного агрофітоценозу.