Сторінки історії повсякдення Свято-Георгіївського монастиря за его-документами його сучасника

Abstract

Анотація.Метою статтіє систематизація виявлених у «Щоденниках» адвоката, відомогогромадського діяча, активіста кооперативного руху на Уманщині Петра Федоровича Курінного (1852–1931) записів про Свято-Георгіївський монастир поблизуУмані. Вони містять інформацію про повсякденне життя монахів, а саме повсякденність фокусує увагу на вивченні таких питань,як господарсько-економічне життя ченців, місце монастиря урелігійно-культурному житті регіону, відносини з владою та стандержавно-церковних відносин. Методологія дослідженняґрунтується на поєднанні загальнонаукових (аналізу, синтезу, узагальнення) та спеціально-історичних (описового, типологічного, системоутворюючого) методів з принципами: історизму, системності, науковості. Науковановизна. Офіційна історія Свято-Георгіївського монастиря поблизу Умані доповнена фрагментами повсякденного життя його насельників, що увиразнило богослужбову практику та господарську діяльність монахів. Проілюстроване ставлення державної влади до монастиря, яке виявлялось у грабежах, знущанні над монахами і врешті ліквідації обителі. Уточненодатусмерті вікарія Київської єпархії, єпископа Уманського та Звенигородського Платона (Петрова). Історія монастиря наповнена іменами його мешканців.Висновки. Eго-документи Петра Федоровича Курінного є важливою частиною джерельної бази історії монастиря, аджемістять інформацію, якої немаєв інших джерелах. Її систематизація складає уявлення про повсякденне життя монахів, яке було наповнене богослужбовою практикою та господарською діяльністю. Щоденникові записи засвідчують, що служба в монастирі приваблювала велику кількість вірян, а господарювання монахів забезпечувало самодостатнє існування православної обителі. Із записаних слів монахів прослідковується еволюція їх ставлення до більшовицької влади: від сподівань на близькість поглядів щодо спільного ведення господарства, до несприйняття через жорстокість та бажання більшовиків поживитися чужим добром. У 1919 р.більшовики чотири рази грабували монастир. Его-документидали можливість назвати імена усіх настоятелів монастиря та ієромонахів.