Вітчизняний досвід формування інформаційно-цифрової компетентності майбутніх учителів

Abstract

Стрімкий розвиток інформаційного суспільства сприяє зміні традиційних форм, методів та засобів навчання на інноваційні. Через масштабну цифровізацію соціуму провідна роль надається саме тим освітнім інструментам, що базуються на використанні інформаційно-комунікаційних технологій в процесі підготовки здобувачів. Поряд з цим пандемією Covid-19 та повномасштабним військовим вторгненням росії на територію України, було зумовлено широке використання, здебільшого, дистанційної або змішаної форм навчання, що, в свою чергу, вимагає від педагогів володіння навичками роботи із засобами ІКТ, щонайменше сервісами для підтримки дистанційного навчання та відеотелефонії (Classroom, Moodle, Zoom, Google Meet, Webex Meet та інші). Все це є важливими чинниками, що демонструють необхідність формування інформаційно-цифрової компетентності майбутніх учителів у процесі їх професійної підготовки у закладах вищої освіти. У статті схарактеризовано різні підходи до формулювання поняття «інформаційно-цифрова компетентність» та «цифрова компетентність», розкриті у працях вітчизняних дослідників. Проаналізовано сутність поняття «інформаційно-цифрова компетентність вчителя закладу загальної середньої освіти», визначеного у професійному стандарті, затвердженому у 2020 році. При цьому, розглянуті праці дали змогу стверджувати, що, на даний момент, інформаційно-цифрова компетентність є однією із основних у підготовці сучасного висококваліфікованого вчителя, адже реалії сьогодення, коли глобальний процес інформатизації є незворотнім, вимагають від педагога впевненого володіння навичками роботи з комп’ютерною технікою. Зазначено, що серед основних шляхів формування інформаційно- цифрової компетентності вчені виділяють використання е-середовища закладу вищої освіти, вивчення дисциплін інформатичного циклу та використання інформаційно-комунікаційних технологій у професійній підготовці майбутнього вчителя, зокрема хмарних та мобільних технологій, технології гейміфікації та інших. Стаття є теоретичним підґрунтям наших подальших емпіричних досліджень.