ПРАВОСЛАВНІ СВЯЩЕНИЦЬКІ РОДИНИ УМАНЩИНИ В СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОМУ ЖИТТІ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТ.

Abstract

На основі комплексного аналізу широкого кола архівних, статистичних та довідкових матеріалів, наукових публікацій, церковної періодики у дослідженні персоніфіковано найбільші священицькі родини Уманщини, представники яких входили до золотого фонду духовної еліти українства, які своєю подвижницькою проповідницькою та освітянською діяльністю сприяли духовному удосконаленню суспільства. Складено біографії вихідців із тих родин парафіяльних священиків, котрі піднявшись до вищих щаблів церковної ієрархії, посіли помітне місце в історії Церкви. Показано, що, як правило, великі священицькі родини давали талановитих і високоосвічених творців суспільно-політичного життя, які найповніше розкрилися на освітянській ниві та державній службі, були організаторами краєзнавчого руху, сприяли накопиченню історичних знань, і котрі з освічених кіл тогочасного суспільства найближче були до широких народних мас, позбавлених можливості навчатися. Аргументовано доводиться, що саме парафіяльне православне духовенство, котре з діда-прадіда проживало на українській землі у тісному спілкуванні з сільським населенням, на відміну від зросійщеної верхівки Православної Церкви, мало великий вплив на збереження національно-культурних традицій і пожвавлення суспільно-політичного життя ХІХ – початку ХХ ст. Непересічних особистостей дали родини Нестеровичів, Олтаржевських, Атаназевичів, Повловичів, Молчановських, Крижановських, Дзбановських, Гов’ядовських, Панасевичів з Уманщини. Ці родини не тільки продовжували традиції пастирського служіння, але й піклувалися освітою, культурою, морально-психологічним станом селянських сімей та сільських громад.