ХУДОЖНІЙ РЕПОРТАЖ В СТРУКТУРІ «БЕЛЕТРИСТИКИ НА НАУКОВОМУ ТЛІ» ДОКІЇ ГУМЕННОЇ: ВІД ВИТОКІВ ДО ВТІЛЕННЯ

Abstract

У статті досліджено специфіку репортажної інтеграції Докією Гуменною наукового матеріалу, зібраного археологами в різні часи на землях України, в художню структуру її «белетристики на науковому тлі». Звернено увагу на читацькі вподобання письменниці, перші літературні спроби, роботу репортером, етнографом, участь в археологічних експедиціях, велику підготовчу роботу в бібліотеках, які лежать в основі її науково-фантастичних творів на історичну тематику. Проаналізовано авторські визначення жанрової приналежності творів та аналіз їх наукової рецепції. Зроблено висновки, що витоки есеїстичної репортажної складової творів на історичне минуле криються у періоді становлення творчості у школі та інституті, а недовга робота репортером допомогла їй творчо використати здобуті навички написання творів малих форм у подальшому, набравши вагомості. Завдяки субʼєктивній інтерпретації відомих явищ минулого, непослідовності викладу, довільності потоку мовлення, відкритій «нелінійності» авторка досягає мети – викликати резонанс серед науковців, які почали перевіряти художні твори на наукову достовірність, зацікавлюючи тим самим широке коло читачів. Запропоновано розглядати її есе, казки, повісті, романи, друковані в другій половині ХХ ст., як своєрідні художні репортажі із «виробничих майданчиків» археологів, кабінетів істориків, історичних музеїв. Доведено, що наукові праці з археології та історії України письменниця, у відповідності до творчого задуму, змогла творчо інтегрувати у текст, моделюючи життя людей минулих часів, не оминаючи, при потребі, висвітлення подій 30-х років в Україні. Нами вперше актуалізовано питання репортажності прози Докії Гуменної та запропоновано вивчати її творчість під таким кутом зору на уроках літератури, особливо при вивченні теми «репортаж».