ФОРМУВАННЯ ФОТОСИНТЕТИЧНОГО АПАРАТУ СОРТІВ КАРТОПЛІ РІЗНОЇ ГРУПИ СТИГЛОСТІ ЗАЛЕЖНО ВІД ГЕОГРАФІЧНОГО РОЗМІЩЕННЯ НАПРЯМКУ РЯДКІВ

Abstract

В статті наведено результати досліджень з вивчення впливу розміщення рядків із Заходу на Схід та із Півночі на Південь на фотосинтетичну діяльність рослин картоплі в умовах Правобережного Лісостепу України. Встановлено, що найбільшу площу листкової поверхні сортів картоплі забезпечило розміщення рядків із Заходу на Схід у другий період – цвітіння–припинення росту стебел у сортів Малинська біла (середньоранній) – 31,4 тис. м2/га, Надійна (середньостиглий) – 30,7 тис. м2/га та Дар (середньопізній) – 31,4 тис. м2/га. Від напрямку рядків з Півночі на Південь, цей показник був дещо менший і становив у вище названих сортів: відповідно 28,1; 27,4 та 29,7 тис. м2/га. Найвищі показники фотосинтетичного потенціалу відмічено також у період цвітіння–припинення росту стебел за напрямку рядків з Заходу на Схід і становив у середньоранніх сортів Малинська біла і Легенда – 1,9 млн. м2/га, середньостиглих – Віра і Надійна – 1,8 млн. м2/га і середньопізніх Оксамит – 1,7 млн. м2/га. За напрямку рядків з Півночі на Південь найвище значення фотосинтетичного потенціалу відмічалось у вище зазначених сортів. З подальшим ростом і розвитком рослин картоплі у період початку припинення росту стебел–відмирання показники фотосинтетичного потенціалу знижуються. Також, слід відмітити, що максимальні показники чистої продуктивності фотосинтезу в рослин сортів картоплі відмічено в другий період – цвітіння-припинення росту стебел від напрямку рядків із Заходу на Схід у середньоранніх сортів становили 7,6 г/м2/добу – Легенда, середньостиглих 8,1 г/м2/добу – Слов’янка і пізньостиглих 7,5 г/м2/добу – Оксамит.