Місцевий розвиток територіальних громад Черкаської області в умовах децентралізації

Abstract

Децентралізація є однією з найважливіших реформ, що відбуваються в Україні в останні роки з реалізованих на шляху до європейської інтеграцій після підписання, у 2014 р., Угоди про асоціацію з ЄС. Реформа передбачає передачу повноважень та ресурсів від центральних та місцевих органів державної влади до органів місцевого самоврядування. Це має суттєвий вплив на місцевий розвиток, зокрема на рівень автономії та конкурентоспроможності територіальних громад, що нині представляють новий базовий рівень адміністративно-територіального устрою країни. Однак, поряд з цими можливостями, децентралізація ставить перед місцевими громадами низку викликів і завдань, які повинні вирішуватись. Йдеться про відповідальність за формування власної стратегії у відповідності з принципами та цілями сталого розвитку, оцінку територіального капіталу, розробку та імплементацію стратегій і планів. Для розробки ефективних документів, що сприятимуть сталому зростанню та добробуту, громади повинні ретельно враховувати передумови та ресурси, що забезпечать успішну реалізацію цілей місцевих спільнот. На практиці це означає наявність підґрунтя для самостійного та об’єктивного прийняття рішень зокрема про будівництво, ремонт та утримання доріг, освітніх закладів, медичних закладів та інших об'єктів інфраструктури. Крім того, децентралізація вимагає посилення спроможності місцевих громад щодо ефективного використання нових повноважень. Це передбачає зміцнення адміністративних структур, розвиток людського капіталу та стимулювання спроможності фінансового менеджменту. Зміцнюючи свій потенціал, громади можуть забезпечити ефективне використання ресурсів та успішну реалізацію своїх планів розвитку.