ВАРІАТИВНА НОРМАТИВНІСТЬ ЛЕКСИКИ В КУЛЬТУРНО-МОВЛЕННЄВОМУ АСПЕКТІ: ІСТОРІЯ ТА СУЧАСНІСТЬ

Abstract

У цій статті розглянуто питання виникнення, становлення, розвитку поняття «мовна норма», структуровано послідовні варіанти тлумачення поняття «варіант» та «норма». Мета статті – аналіз лінгвістичних досліджень в історико-культурологічному аспекті, який передбачає розгляд понять «норма», «варіант/інваріант». Виділено екстралінгвістичні та лінгвістичні чинники, що впливають на формування корпусу пріоритетних нормативних лексичних варіантів. Зроблено висновок, що аналіз феномена мовної норми важливий з огляду на можливості вирішення низки загальнотеоретичних проблем. По-перше, мовна норма об’єднує власне мовний (внутрішній) і функціонально-комунікативний (зовнішній) плани мови, забезпечуючи тим самим можливість його всебічного аналізу. По-друге, включення в норму системних (статичних) і функціональних (динамічних) елементів розширює розуміння мови як динамічної системи, що проявляє соціально-історичну зумовленість. Потретє, динамічну природу має і сама мовна норма. Її загальна теорія досі не розроблена, так само, як і низка її найважливіших теоретичних аспектів. Констатовано, що численні дослідження, присвячені аналізу смислової структури слова, що проводилися в рамках вивчення проблеми лексико-семантичного варіювання, показали, що різні значення багатозначної лексеми об’єднуються історичними зв’язками, а також синхронними логічними зв’язками, причому синхронна смислова структура слова зазвичай не збігається з його смисловою структурою, побудованою на діахронічних критеріях. Відзначено, що для адекватного опису того, як функціонує мова, слід визнати, що вона (мова) служить засобом отримання, зберігання, переробки і передачі інформації в процесі комунікації, тому що за мовними одиницями (словами, словосполученнями, граматичними моделями, текстами та ін.) стоять інформаційні структури. Відповідно, в рамках когнітивної лінгвістики змінилося (точніше, розширилося) розуміння семантики мовних одиниць. Таким чином, у лінгвістичні дослідження була запроваджена не лінгвістична, а когнітивна категорія знання, яку стали вважати першою важливою ознакою нової наукової парадигми.