ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ СУСПІЛЬНИХ ВІДНОСИН У СФЕРІ ПРАЦІ

Abstract

У статті проаналізовано питання щодо закономірності розвитку суспільних відносин у сфері праці, та її правове забезпечення, висвітлюється право на працю як суб’єктивне право особи, що створює, насамперед, певний механізм реалізації, охорони й захисту всієї системи прав працівників. Свобода праці має передбачати можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати. Звертається увага на забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей, і незалежно від підстав виникнення трудових правовідносин держава зобов’язана створювати ефективні організаційно-правові механізми для реалізації трудових правовідносин на рівні закону, а відсутність таких механізмів нівелює сутність конституційних прав і свобод працівника. Всі трудові відносини повинні ґрунтуватися на принципах соціального захисту та рівності для всіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором, що, зокрема, має відображатись у встановленні вичерпного переліку умов та підстав припинення таких відносин. Оскільки мова йде про право на працю як суб’єктивне право, а також законні інтереси, які випливають із даного права, то об’єктом захисту є суб’єктивні права і законні інтереси, що закріплені в нормах трудового права, які відображають всю різноманітність трудової діяльності сторін трудових відносин.