Облік дебіторської заборгованості та його удосконалення

Abstract

Наявність сумнівної заборгованості свідчить про втрату частини доходу від реалізації, що вимагає його зменшення або збільшення витрат, а також відповідного коригування величини дебіторської заборгованості. У міжнародній практиці безнадійна заборгованість переважно відноситься на витрати з використанням двох методів: прямого списання і створення резерву для безнадійних боргів. При використанні методу прямого списання, очікувані збитки від безнадійних боргів не прогнозуються, а списуються на витрати тоді, коли стає точно відомо, що рахунок не буде оплачено. За умови застосування методу створення резерву для безнадійних боргів здійснюється попередня оцінка можливої величини сумнівної заборгованості на основі інформації за попередні роки про частку безнадійних боргів у чистій реалізації або у загальній величині дебіторської заборгованості. Списання безнадійної заборгованості відбувається за рахунок створеного резерву. Витрати на сумнівні борги відображаються у звіті про прибутки і збитки як поточні витрати, а резерв для покриття сумнівних боргів зменшує в балансі суму рахунків до отримання.