Система духовної освіти в Київській єпархії XIX – початку XXст.: становлення та трансформації

Abstract

У дисертації на основі широкої джерельної бази та з урахуванням наукових напрацювань істориків досліджено процес формування системи духовної освіти, яка у ХІХ – перших десятиліттях XX ст. функціонувала як триступеневий комплекс: духовні училища, духовні семінарії, духовні академії. Показано, що нижча ланка духовно-навчальних закладів підпорядковувалась середній, а середня – вищій. Загальне керівництво усією системою здійснювало найвище державно-церковне керівництво: імператор та Святіший Синод, при якому створювалися для цього спеціальні інституції – Комісія духовних училищ / Навчальний Комітет. Сегментами системи духовної освіти в Київській єпархії були: п’ять чоловічих і два жіночі єпархіальні училища, Київська семінарія та Київська духовна академія. Актуальність дисертації полягає в необхідності поглиблення та увиразнення розуміння причин кризових явищ у суспільному житті, значна частина яких була закладена у процесі реалізації імперської колоніальної політики щодо України. Керівництво духовною сферою вимагало створення системи важелів, серед яких була уніфікована духовна освіта. Тому детальне висвітлення процесу підготовки та проведення реформи духовної освіти з початку XІX ст. бачиться актуальним завданням. У дисертації зазначається, що у радянську добу атеїстична держава не цікавилась історичним досвідом у галузі освіти, огульно заперечуючи доцільність щонайменшого його вивчення. Наукові дослідження духовно-навчальних закладів XIX – початку XX ст. були табуйовані, а ігнорування досвіду освітньої діяльності Православної церкви та традицій духовно-морального виховання поглиблювало кризові явища в радянському соціумі. Історіографія пострадянського періоду має незаперечні досягнення у висвітленні історії духовно-навчальних закладів XIX – перших десятиліть XX століття. Але сучасна історіографія хибує певною однобокістю, так як висвітлюється історія окремо взятих духовно-навчальних закладів. Дослідження усього комплексу системи духовної освіти в Київської єпархії XIX – початку XX ст. на сьогодні нема., у дисертації досліджено процес створення триступеневої системи духовної освіти, яка включала Київську духовну академію, Київську семінарію, п’ять чоловічих і два жіночі училища духовного відомства. Система мала спільне керівництво, джерела фінансування, а її функціонування підпорядковувалось спільній меті – формування вчених-богословів, священнослужителів, учительських кадрів для церковнопарафіяльної освіти.