ПЕДАГОГІЧНА КУЛЬТУРОЛОГІЯ У СТРУКТУРІ ГУМАНІТАРНОГО ЗНАННЯ

Abstract

У статті здійснено теоретичне узагальнення проблеми взаємозв’язку, взаємовпливу феноменів культури та освіти, обґрунтування доцільності врахування культуроцентризму в гуманітарному знанні та педагогічному зокрема, розкриття відповідності процесів стратегічного планування актуальних освітніх парадигм із соціологічним і культурологічним визначенням мети освітнього процесу. Сьогодні здійснюються численні спроби теоретично виявити особливості взаємозв’язку культури, освіти і соціуму. Перспектива розвитку гуманітарної науки ХХІ ст. пов’язана із вирішенням завдання оцінки значення культури у процесі реалізації освітнього плану людства. Тим самим культура організовує соціум і підтримує його розвиток своїми ідеалами. У результаті постає можливість сформулювати закон соціально-культурної рефлексії: культура формує соціум, а соціум у відповідь забезпечує культурі можливість саморуху і саморозвитку. Відношення між системою культури і системою соціуму будується через систему освіти. Дослідженням механізмів та закономірностей функціонування цього процесу являють собою предмет педагогічної культурології. Рівні педагогічної культурології: на рівні фундаментальних завдань – це обґрунтування освіти як феномену культури, виявлення морфології освітньої сфери як підсистеми культури; на рівні антропологічних завдань – виявлення еволюції людського знання у всіх культурно-освітніх середовищах. На рівні прикладних завдань – розробка технології модернізації освітньої сфери у відповідності із закономірностями культурної еволюції і сучасного культурного етапу.