ШІ – алгоритми як нова форма раціональності модерного суспільства: етико-філософські та педагогічні виміри

Abstract

У статті здійснено філософсько-методологічний аналіз ШІ-алгоритмів як нової форми раціональності, яка активно формує когнітивні, етичні та педагогічні виміри сучасного соціокультурного простору. Підкреслюється, що стрімка інтеграція систем штучного інтелекту у процеси мислення, комунікації та прийняття рішень зумовлює зміну традиційних уявлень про природу раціональності, яка в класичному розумінні ґрунтувалася на автономії суб’єкта, логічній послідовності, рефлексії та смисловому осмисленні дійсності. В умовах цифрової епохи формується алгоритмічна раціональність, орієнтована на ефективність, швидкість обробки даних та формалізацію пізнавальних процедур. Така форма мислення характеризується стандартизованістю, відтворюваністю та інструментальною доцільністю, що поступово змінює співвідношення між людським і машинним у сфері пізнання. Доведено, що алгоритмічна раціональність не є ціннісно нейтральною: вона відтворює приховані припущення та моделі, закладені розробниками у програмні структури аналізу інформації, критерії вибору та механізми прийняття рішень. У цьому контексті постає необхідність етичного контролю й філософської рефлексії над наслідками використання ШІ, оскільки автоматизація мислення здатна впливати на свободу, відповідальність і моральний вибір людини. Особлива увага приділяється педагогічному аспекту проблеми: автори підкреслюють, що в освітньому середовищі алгоритмічні технології відкривають значні можливості – індивідуалізацію навчання, адаптивність та розширення доступу до знань, проте водночас породжують ризики втрати здатності до критичного мислення, глибинного розуміння та творчої рефлексії.