КОНЦЕПТ УЯВНОГО ДОМУ І ТРАНСКУЛЬТУРНА ПАРАДИГМА В ОПОВІДАННІ Д. ЛАГІРІ «У ПАНІ СЕН»

Abstract

Статтю присвячено аналізу проблеми співвідношення культурної та особистісної ідентичності. Досліджується концепт уявного дому як важливого чинника для збереження культурних традицій, що особливо актуально в умовах сучасної транскультури. Важливо, що іммігранти різних поколінь по-своєму визначають поняття «дому». Так, для першого покоління дім пов’язується з фактичним місцем народження і тотожний ностальгії, погляду назад, відчуттю культурної втрати. «Дім» як полісемантичне поняття уможливлює символічну «подорож зі стінами»: герой продовжує залишатися вдома подумки, хоча фізично вже його покинув. Мається на увазі «географічна синхронність»: можливість жити тут, у плоті, і водночас ще десь подумки і в уяві. Поступово образ «свого» дому втрачає обриси реальності і віддаляється, оскільки це вже уявна батьківщина, присутня лише в думках і спогадах.