ДЕВІАНТНІСТЬ У РОДИННИХ СТОСУНКАХ В КОНТЕКСТІ ІСТОРІЇ ПОВСЯКДЕННОСТІ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ КИЇВСЬКИХ ГУБЕРНСЬКИХ ГАЗЕТ ОСТАННЬОЇ ЧВЕРТІ ХІХ – ПОЧ. ХХ СТ.)

Abstract

Систематизовано виявлену в київських газетах «Заря», «Киевское слово», «Киевлянин» інформацію про негативні типи девіантної поведінки в родинах Уманського повіту, який і за величиною площі, і за густотою населення був одним із найбільших серед дванадцяти повітів Київської губернії. З 1883 до 1912 року в зазначених газетах опубліковано шістнадцять повідомлень про жорстоке ставлення членів родин один до одного, побиття, насильство в сім’ях. Тональність газетних публікацій дала підстави стверджувати, що такі вияви девіантної поведінки були частиною повсякденності і про них повідомлялось як про звичні явища буденності. Це ламає стереотипи про патріархальність родин, про релігійність населення і слідування християнським заповідям, доповнює уявлення про суспільну мораль. Якщо брати до уваги, що родина є осередком суспільства, то сімейно-родинні стосунки, певною мірою, характеризують суспільні відносини загалом. На основі систематизованої інформації зроблено висновок про те, що розміщення на шпальтах газет повідомлень про девіації в родинах було одним із виявів втручання держави в особисте життя та міжособистісні стосунки. З іншого боку, поширення газетами інформації про насильство, убивства, п’янство, як причину протизаконних вчинків, мало на меті формування суспільної думки щодо осудження негативних типів девіантної поведінки. І хоч у публікаціях відсутні будь-які оцінки повідомлених подій, все ж доцільність поширення інформації про жорстокість та насильство може бути пояснена прагненням привернути увагу до таких граней суспільного буття. Представлений у статті матеріал доповнює уявлення про побут, сімейні стосунки, рівень добробуту та матеріального забезпечення сільського населення. Мікроісторичний підхід забезпечив деталізацію у висвітленні задекларованої теми, що сприяє накопиченню емпіричного матеріалу з локальної історії та історії повсякдення.