ВИБІРНА ФІТОТОКСИЧНІСТЬ ГЕРБІЦИДІВ ПРИ ЇХ КОМПЛЕКСНОМУ ЗАСТОСУВАННІ В ПОСІВАХ СОЇ

Abstract

У польових дослідах в посівах сої досліджено ефективність контролювання бур’янів при різних програмах застосування гербіцидів. Селективність окремих гербіцидів та їх сумішей щодо культури оцінювалась у польових та вегетаційних дослідах за впливом на біометричні параметри, вміст фотосинтетичних пігментів та інтенсивність фотосинтезу, а також за змінами симбіотичної азотфіксації. Встановлено, що внесення у ґрунт до появи сходів культури суміші гербіцидів метрибузину та метолахлору розширює спектр контрольованих видів бур'янів, що зумовлює підвищення ефективності захисту. Показано, що селективність щодо сої при застосуванні даної суміші збільшується порівняно з дією окремих препаратів. Визначено, що чинником негативного впливу гербіцидів інгібіторів ацетолактатсинтази на утворення та подальше функціонування апарату симбіотичної азотфіксації сої є стресова реакція рослин на дію гербіцидів. Вперше встановлено, що суміш, яка складається з гербіцидів інгібіторів ацетолактатсинтази похідного імідазолінону – імазамоксу та похідного сульфонілсечовини тифенсульфурон-метилу, характеризується синергічно підвищеною фітотоксичністю, що при обробці посіву забезпечує високу ефективність контролювання бур'янів при зменшених нормах внесення компонентів. При застосуванні у суміші, в якій норма внесення тифенсульфурон-метилу вдвічі, а імазамоксу – на третину менші від мінімальних рекомендованих норм внесення цих гербіцидів, селективність щодо сої перевищує селективність дії одного імазамоксу у мінімальній рекомендованій нормі.