Семантико-стилістична характеристика застарілої лексики у творах Павла Загребельного "Диво", "Роксолана"

Abstract

У статті проаналізовано семантико-стилістичні особливості застарілої лексики, вжитої в історичних романах Павла Загребельного «Диво», «Роксолана». Виписано з творів Павла Загребельного пасивну лексику (історизми, архаїзми), визначено лексико-семантичні групи історизмів та архаїзмів, зокрема історизми: назви на позначення соціального стану людей, місця людини в суспільстві та суспільних взаємовідносин представників різних верств населення минулих часів; назв колишніх військових чинів, адміністративних посад; назв установ і організацій; назв колишніх професій; назв старовинних звичаїв, обрядів, релігійних свят; назв старовинної зброї, амуніцій, військових регалій; назв колишніх знарядь праці; назв чоловічого і жіночого взуття, одягу, головних уборів, прикрас; назв монет, грошових одиниць; назв колишніх одиниць виміру і ваги; назв старовинного посуду; функціонування онімів, пов’язаних з відомими історичними постатями; назв зниклих народів; назв релігійних організацій та їх представників. Архаїзми: лексичні й семантичні. Серед лексичних архаїзмів виділено: власне лексичні архаїзми, лексико-словотворчі архаїзми, лексико-фонетичні архаїзми, фонетичні архаїзми та семантичні архаїзми.