Вербалізація концепту ЖІНКА в поемі «Гражина» Адама Міцкевича

Abstract

Анотація. У статті досліджено концепт ЖІНКА в творчому доробку талановитого польського поета ХІХ століття Адама Міцкевича. Відзначено риси літературного періоду – романтизму, в якому працював митець. Приділено увагу національно-культурним, лексичним і граматичним особливостям у мові оригіналу. Окреслено коло сучасних зарубіжних і вітчизняних дослідників когнітивної лінгвістики, акцентовано увагу на їх вагомому внеску в означену проблему. Виявлено, що концепт спочатку реалізується як культурологічний, лінгвокультурний, а вже потім – як лінгвоконцепт. Останній є терміном у лінгвістиці і дозволяє проаналізувати письменницький ідіостиль. Звернена увага на різні підходи та методики до визначення концепту ЖІНКА. З’ясовано сутність концепту, на основі якого вибудовуються образи в художніх творах. Охарактеризовано особливості індивідуального творчого підходу поета до підбору лексичних складників на позначення концепту ЖІНКА в поемі «Гражина» в оригіналі польською мовою. Досліджено семантику вищеназваної форми мислення і його функції. Запропоновано поділ на три мікроконцепти, що формують концепт ЖІНКА: «зовнішність», «внутрішній світ» та «соціальні характеристики». З’ясовано, що визначальною ознакою індивідуального стилю А. Міцкевича є вживання великої кількості художніх троп для змалювання жіночого образу, що значно збагачує польську літературну мову. Відзначено авторську особливість таких описів, в яких частково увага приділена зовнішнім чинникам, а характеристику героїні зреалізовано в інших векторах. Поетом трактується переосмислення соціокультурних ролей ЖІНКИ та стереотипів, пов’язаних з нею. Авторська поема «Гражина» мала велике значення для зародження національного визвольного руху і формування світогляду польського народу.