Теоретичний базис стратегії образотворчої підготовки сучасного митця

Abstract

У статті акцентовано міждисциплінарний характер вживання термінолексеми «стратегія» й аргументовано доцільність її розуміння з позиції генералізації знань для формування наукової основи функціонування сучасних освітніх систем. Визначено контекстуальність використання поняття «стратегія» в дослідженні різних питань образотворчої підготовки майбутніх фахівців у системі художньо-професійної освіти, в основу якої покладено положення про його приналежність до чітко розрізнених художньо-педагогічних явищ, об’єктів різних рівнів (системно-структурного, професіографічного, групового, особистісного) та специфіки художнього вишколу студентів за конкретними мистецькими спеціалізаціями. Обґрунтовано управлінський (наукова теорія менеджменту), фундаментальний (загальна методологія організації мистецько-освітніх процесів), педагогічний (дидактико-методичні засади студіювання рисунку, живопису, скульптури і композиції), освітньо-середовищний (пріоритети вдосконалення мистецько-освітнього простору в єдності традицій та інновацій) та особистісно-розвивальний (психологія розвитку художньо-творчих здібностей студентів за індивідуальними траєкторіями) аспекти теоретичного базису стратегії образотворчої підготовки сучасного митця, що розкриває широку перспективу для розроблення, обґрунтування й реалізації її концептуальних засад, уніфікованої художньо-педагогічної системи та моделі формування готовності майбутніх фахівців різних мистецьких спеціалізацій до художньо-творчої діяльності.