ЛІНГВОСТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ НІМЕЦЬКОМОВНОГО ІНТЕРНЕТ ДИСКУРСУ

Abstract

У статті проаналізовано поняття «комунікація» та «Інтернет-комунікація», розглянуто специфіку Інтернету як засобу комунікації, який визначає типи Інтернет-комунікації. Актуальність теми обумовлена інтересом сучасної лінгвістики до питань розвитку мови, що, зокрема, пояснюється тією значною і неухильно зростаючою роллю, яку відіграють слова й терміни з області Інтернет-комунікації в різних областях мовної діяльності, а також відсутністю ґрунтовного дослідження лінгвостилістичних особливостей німецькомовного Інтернет дискурсу.Основними цілями дослідження було визначено розгляд поняття «комунікація», особливостей її вербального та невербального аспектів, ролі мови як засобу комунікації, а також вияв специфіки Інтернет-комунікації, що розуміється як міжособистісна комунікація, опосередкована комп'ютером через мережу Інтернет. У статті визначено Інтернет-комунікацію як комунікацію, здійснювану між людьми за допомогою мережі Інтернет та охарактеризовано трьома функціями: функція економії мовних засобів; функція ідентифікації; функція інтерпретації. З’ясовано відмінності між синхронною та асинхронною комунікацією. Аналіз теоретичного матеріалу дозволив визначити комунікацію як взаємний процес, що відбувається між двома або більше учасниками комунікації, з метою отримання інформації, обміну досвідом, враженнями, думками. Характерними особливостями Інтернет комунікації є відсутність особливостей, властивих природній комунікації, наприклад, відсутність можливості скористатися жестами та мімікою, або потреба чітко й лаконічно формувати думки.Встановлено, що для більшості типів Інтернет-комунікації властиві відсутність безпосереднього зворотного зв'язку, можливість ведення комунікації між двома чи більшою кількістю учасників, її сленговий характер. А також у дослідженні з’ясовано компоненти, форми та функції комунікації. Автором досліджено метафори, які використовуються в даній сфері комунікації, і правила мережевого етикету.