Лінгвістичні аспекти аналізу поетичного тексту: неокласичні виміри

Abstract

Наукове дослідження присвячено з’ясуванню механізмів породження образно-смислової інформації у творчості майстра слова, що зумовлено не тільки специфікою поетичного дискурсу, а й загальномовними та естетичними особливостями означеного феномена. Поетична творчість київських неокласиків ( М.Зерова, М.Драй-Хмари, М.Рильського, Ю.Клена (Освальда Бургардта), П.Филиповича ), так званого „грона п’ятірного“, є частиною загальноукраїнського літературного процесу. Та прогалина, що утворилася внаслідок умовного заідеологізованого поділу нашого письменства на власне українське та емігрантське, стала причиною півстолітнього ігнорування та забуття творчого здобутку письменників-неокласиків. Сьогодні поетична спадщина митців, її ідіостильові ознаки потребують детального наукового дослідження.