Жінки із сільської місцевості - уразливі до гендерного насильства груп

Abstract

Стаття присвячена аналізу соціальної роботи з жінками із сільської місцевості, які постраждали від насильства, а також розгляду підходів до підготовки фахівців соціальної сфери, що працюють із цією вразливою категорією населення. Визначено, що гендерна політика в Україні ґрунтується як на міжнародних правових актах, ратифікованих державою, так і на національному законодавстві, що забезпечує рівність прав і можливостей жінок і чоловіків. Особлива увага приділяється необхідності реалізації прав жінок із сільської місцевості, які є більш вразливими до гендерно зумовленого насильства порівняно з жінками, що мешкають у міських умовах. На основі аналізу напрямів соціальної роботи, вивчення регіонального досвіду діяльності соціальних служб і розкриття особливостей підготовки майбутніх соціальних працівників до роботи з жінками, які постраждали від насильства, запропоновано практичні рекомендації щодо підвищення якості соціальних послуг для цієї категорії осіб.