Мовна реалізація лексеми ‘ОЧІ’ як засобу вираження зовнішності людини в романі Генрика Сенкевича «Вогнем і мечем»

Abstract

У статті проаналізовано змістове, функціональне та емоційне навантаження лексеми ‘ОЧІ’ в художньому творі. Вивчено результати наукових розвідок аналогічного характеру вітчизняних й зарубіжних дослідників. Зроблено висновок щодо необхідності детальнішого розгляду окресленої проблеми. Презентовано перспективи досліджень у цьому напрямку.Звернено увагу на підбір мовних засобів на позначення зовнішності людини польським письменником Генриком Сенкевичем, що демонструє особливості індивідуального авторського стилю. Вказано на різноманітність мовних зображальних засобів на позначення лексеми ‘ОЧІ’. Вивчено, що портретні замальовки ОЧЕЙ Г. Сенкевичем є багатогранними, детальними, з яскраво підкресленим емоційно-психологічним навантаженням. Це дає змогу читачеві познайомитися не так із зовнішнім, як із внутрішнім світом героя, адже ‘ОЧІ’ є однією з художніх портретних ознак, що створює цілісну модель характеру літературного персонажа. Зроблено висновки, що Г. Сенкевич є одним із представників письменницького світу ХІХ століття, що активно використовують у романній творчості портретну деталь та віддають перевагу найбільш інформаційній – очам. Деталізовано особливості портретної характеристики героїв роману за змалюванням ОЧЕЙ: осіб чоловічої статі (за кольором, виглядом, віком, видом діяльності чи соціальним становищем, характером героя, психологічним станом) та жінок (врода, емоції, настрій, переживання й почуття). Дана наукова розвідка сприяє процесу дослідження механізмів відтворення внутрішнього світу персонажа, а через вивчення портретної деталі (презентування ОЧЕЙ) – розуміння потенціалу людини, її внутрішнього світу, а також відношення письменника до створеного образу. Завдячуючи цьому, забезпечується процес естетично-духовної комунікації між власне читачем та автором.