Народні родинні традиції як прояв самоідентичності та засіб духовного самозбереження етносу (на прикладі сучасної весільної обрядовості Українців

Abstract

В статті шлюбні традиції розглядаються як законодавча система укладання правочинних угод і включає в себе семантичні аспекти дослідження та теоретичний аналіз сутності і законодавчого характеру складових шлюбної обрядовості, інтерпретується їх юридичні, соціально-побутові та педагогічні функції на основі аналізу звичаєво-обрядового комплексу українців. Вивчення і правове використання традиційних весільних ритуалів в сучасній церемонії визначається як один із методів збереження культурних цінностей українського народу та відродження його духовних генофонду. The article considers marriage traditions seen as laying the system of laws eligible traditions and includes semantic aspects of research and theoretical analysis of the nature and legislative components of the marriage ceremony, interpreted their legal, social, domestic and educationd functions by analyzing customary; ceremonial complex of Ukrainian. Studying and right embeding traditional bedding rituals into the modern marriage ceremony is defined as one of the methods of conservation of the cultural property of Ukrainian people and revival of its spiritual genefond. В статье традиции бракосочетания рассматриваются как законодательная система заключения правомочных соглашений и включает в себя семантические аспекты исследования и теоретический анализ сути и законодательного характера составляющих обрядов бракосочетания, интерпретируется их юридические, социально-бытовые и педагогические функции на основе анализа обычаев обрядового комплекса украинцев. Изучение и правовое использование традиционных свадебных ритуалов в современной церемонии определяется как один из методов сохранения культурных ценностей украинского народа и возрождения его духовного генофонда