Історія України з найдавніших часів до кінця XVIII ст.

Abstract

Відновлення та розбудова української держави вимагає всебічного дослідження та вивчення її історії. В останнє десятиріччя з’явилося чимало монографічних досліджень, навчальної літератури, наукових статей з різних проблем історії України, які переважно об’єктивно висвітлюють процес історичного розвитку населення України, увиразнюють самобутність українського народу, підтверджують безперервність державницьких процесів в Україні. Окремі положення вітчизняної історії продовжують залишатися дискусійними, змінюється перевага в позитивних і негативних оцінках діячів, знаходяться світлі грані у негативно оцінюваних подіях – і на все це необхідно звернути увагу в процесі вивчення курсу історії. У підручниках з історії різні події висвітлюються з різним ступенем повноти, окремі з них подаються у схемах для звичайного запам’ятовування, а окремі огортаються ореолом героїки. Продовжує залишатись і неточність у хронології. До того ж, джерельна база української історії дотепер є неповною і ще тривалий час буде розширюватись. Чимало нововиявлених і опублікованих останнім часом документів суперечать усталеним оцінкам і стереотипам. Тому в студентські роки майбутніх вчителів чи науковців доцільно націлювати на найголовніші, найінформативніші і найоб’єктивніші наукові праці аби не засмічували пам’ять, аби під час навчання студенти–історики набували здатність до самостійного вивчення документів, найновіших публікацій і аби в студентські роки майбутні історики не пливли в потоці інформації, а виносили з нього найсуттєвіше і закладали надійний фундамент своєї майбутньої фахової діяльності. Метою курсу є виклад історії українського народу та елементів його державності, тобто вивчення процесу політичного, соціально–економічного і культурного розвитку народу з найдавніших часів до кінця ХVІІІ століття. Вивчення стародавньої історії, і княжої, і литовсько–польської та козацької доби має відточувати розум, виховувати здатність до самостійного вивчення документів, їх аналізу, порівняння з подібними явищами в історії інших країн, вироблення власних поглядів, вміння їх аргументовано відстоювати. Основними цілями вивчення курсу є формування у студентів основ історичного мислення, універсальних і глибоких знань з вітчизняної історії, умінь професійно використовувати їх у навчально–педагогічній діяльності, а також виховання патріотизму й активної позиції у справі формування громадянського суспільства в Україні, утвердження у свідомості цінностей гуманізму та демократизму. Завдання вивчення курсу зводяться до набуття студентами комлексу знань і умінь з історії України з метою їх практичного використання у професійній та громадській діяльності. У ході вивчення даного курсу студенти мають засвоїти сутність основних процесів, явищ і фактів української історії, проблем етногенезу українського народу. Студенти повинні знати витоки становлення та розвитку української державності, набути знання про особливості соціально–економічних та політичних процесів в Україні. Обов’язковими мають бути знання культурологічних проблем української історії, взаємовпливів культур. В системі набутих знань мають бути проблеми місця історичних особистостей в суспільстві та їх впливу на перебіг історичних процесів. Обов’язковим є знання концептуальних підходів вітчизняної та зарубіжної історіографії до вивчення проблем історії України. Оволодіння такими знаннями дасть можливість сформувати у студентів такі уміння: володіти та безпроблемно використовувати методи історичних досліджень; вільно оперувати категоріально–понятійним апаратом історії; всебічно розкривати суть та закономірності історичних явищ, розпізнавати їх ознаки, виокремлювати частини, стимулюючі та гальмуючі чинники, аналізувати і розуміти причини та наслідки; бачити та розуміти зв’язки між історичними подіями; формулювати об’єктивну оцінку історичним явищам та діячам; працювати з історичними документами. Період української історії з найдавніших часів до кінця ХVІІІ століття вивчається на історичному факультеті упродовж І–IV семестрів. На його вивчення відводиться 120 годин лекційних і 92 години семінарських. Навчальним планом передбачені іспити по завершенню ІІ і IV семестрів, а І–ІІІ–й семестри закінчуються заліком. Програма даного курсу складена на основі типової навчальної програми, розробленої в Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова авторским колективом під керівництвом доктора історичних наук, професора В.Й. Борисенка.