ДІАЛОГ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ ЯК АНАЛОГ УСНОГО РОЗМОВНОГО МОВЛЕННЯ (НА МАТЕРІАЛІ РОМАНУ ДЖЕЙН ОСТІН «ГОРДІСТЬ І УПЕРЕДЖЕННЯ»)

Abstract

Стаття присвячена аналізу діалогічного мовлення у романі Джейн Остін «Гордість та упередження» як яскравому прикладу усного розмовного мовлення. Спільними елементами діалогу є активність співрозмовників, спільність мови спілкування, стратегії його здійснення. До типів стратегії мовленнєвої поведінки належать стратегії виявлення згоди, зацікавленості, верифікації, спонукання мовця до пролонгування мовленнєвого ходу, повторів та перепитувань. Тема, соціальні норми, соціальні схеми, інтенціональна структура складають компоненти комунікації. Фактор мовленнєвої взаємодії становить тема, що виконує фатичну функцію макроінтенції. Своєю чергою її призначення полягає в підтримці та стабілізації соціальних відносин. У статті також розглядаються чотири класи реплік, що реалізують фатичну та конективно-фокусуючу функції, інтеракціональну мобільність та інтенціональну організацію мовлення. Комунікативний фокус виражається через макроструктуру тексту. Не менш важливою умовою здійснення діалогічної взаємодії є комунікативно-інтенціональне наставлення мовця.