Вербалізація концепту 'доля' у художньому дискурсі М. Стельмаха

Abstract

У статті проаналізовано індивідуально-авторське уживання лексем, що вербалізують концепт 'доля' (доля, судьба, фортуна, недоля) у романі М. Стельмаха «Чотири броди». Зокрема, розкрито семантику їх конститутивного використання, з'ясовано стилістичні функції словосполучень із означеними вербалізаторами як стрижневими (епітетні сполуки, метафоричні поєднання та фразеологізми). Зроблено висновок про дуалістичне ставлення героїв роману до своєї долі: прийняття як невідворотності, неминучості, фатуму.