ДОБРОЧИННІ СТРУКТУРИ ЯК ДОДАТКОВІ РЕСУРСИ ДЛЯ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ

Abstract

У статті розглянуто теоретичні характеристики доброчинності як засобу соціальної роботи. Проаналізовано зарубіжний досвід доброчинної роботи в соціумі. Визначено підходи до створення доброчинних структур як додаткових ресурсів для соціальної роботи. З’ясовано, що сучасна доброчинність – це не лише добровільні безкорисливі пожертви від фізичних та юридичних осіб у вигляді матеріальної, фінансової чи організаційної допомоги, або об’єкт наукових досліджень. Це також ефективний інструмент для досягнення компромісу між бізнесом і суспільством, соціальними групами та іншими.