Продуктивність сіяних лучних травостоїв залежно від елементів технології вирощування

Abstract

Наведено результати досліджень щодо впливу видового складу травосумішок, рівня удобрення та стимулятора росту Фумар на продуктивність сіяних лучних травостоїв на чорноземах типових малогумусних Лісостепу правобережного Експерементальна частина роботи виконана в наукових лабораторіях кафедри кормовиробництва, меліорації і метеорології у виробничому підрозділі Національного університету біоресурсів і природокористування України «Агрономічна дослідна станція». Територія дослідної станції розташована у Правобережному Лісостепу і входить до складу Білоцерківського агроґрунтового району. Дослідні ділянки було закладено на чорноземах типових малогумусних великопилуватих легкосуглинкових за механічним складом, які характеризуються високим вмістом валових і рухомих форм поживних речовин. Клімат регіону характеризується нестійким зволоженням та помірним температурним режимом. Середня річна температура повітря складає 6-8°С. Річна сума опадів досягає 562 мм, за вегетаційний період – 354-394 мм (63-70 % від річної норми), які упродовж року випадають нерівномірно. У середньому за перші три роки користування найвпливовішим чинником за виходом з 1 га сухої маси є чинник травостій із часткою участі 60 %. Частка чиннику удобрення становить 40 %. Включення до бобово-злакових травосумішей люцерни посівної, а також використання на кормові цілі одновидового її посіву порівняно із злаковим травостоєм на фонах без внесення мінерального азоту в середньому за перші три роки користування підвищує продуктивність сіяних травостоїв від 5,12–5,54 до 10,44–10,78 т/га сухої маси, від 3,74–4,10 до 8,06–8,68 т/га кормових одиниць, від 0,57–0,66 до 1,70 1,96 сирого протеїну і від 38,9–42,7 до 82,4–91,3 ГДж/га обмінної енергії або в 1,8–3,0 раза, тоді як на фонах із внесенням N60 – відповідно від 7,28–7,59 до 9,42–9,71 т/га, від 5,73–5,93 до 8,27–9,22 т/га, від 1,13–1,21 до 1,89–2,29 т/га і від 59,6–61,7 до 89,4–98,2 ГДж/га, або лише в 1,4–1,6 раза. Поміж люцерно-злакових травостоїв у перші два роки користування найпродуктивнішим виявився агроценоз, злакова частина якого представлена стоколосом безостим і пажитницею багаторічною. Найменшу, проте досить високу продуктивність люцерновий і люцерно-злаковий травостої забезпечують без внесення добрив, що в середньому за перші три роки користування коливається в межах 9,95–10,86 т/га сухої маси, 1,70–1,85 т/га сирого протеїну, 82,4–85,8 ГДж/га обмінної енергії, тоді як злакові травостої відповідно 5,12 т/га, 3,74 т/га, 0,57 т/га, 38,9 ГДж/га.