Зарубіжний досвід дитячого руху кінця ХІХ – початку ХХ ст.

Abstract

У статті розкрито основні напрями розвитку зарубіжного дитячого руху як важливого об’єктивного чинника виникнення в Україні дитячого руху. З’ясовано, що світовий дитячий рух кінця ХІХ – початку ХХ ст. представлений рядом дитячих формувань, різноманітних як за формою, так і за змістом діяльності, як самоорганізованих, так і целеспрямовано організованих. Автором виокремлено такі основні напрями зарубіжного дитячого руху досліджуваного періоду: патріотичний (військово-патріотичний), культурологічний, соціальний, екологічний (натуралістичний), скаутський та ін. Дитячий рух став помітним соціокультурним явищем у багатьох країнах світу, що не лише відображало тенденції суспільного розвитку, а стало значним стимулом розвитку науки і практики виховання.