Теоретико-методичні засади проєктування та впровадження адаптивних електронних додатків для персоналізації професійної підготовки майбутніх учителів у закладах вищої освіти

Abstract

У статті розкрито теоретико-методичні засади проєктування та впровадження адаптивних електронних додатків для персоналізації професійної підготовки майбутніх учителів у закладах вищої освіти. Зазначено, що сучасна система педагогічної освіти потребує цифрової трансформації, спрямованої на створення індивідуальних освітніх траєкторій студентів, що забезпечують розвиток їхніх професійних компетентностей, самостійності та рефлексивності. Обґрунтовано необхідність використання адаптивних електронних додатків як ефективного інструменту для реалізації принципів гнучкості, інтерактивності та адаптивності освітнього середовища. Визначено основні поняття дослідження: адаптивність електронного додатку, персоналізація навчання, цифрова педагогіка, професійна компетентність учителя. Проаналізовано наукові підходи до проєктування цифрових засобів навчання, зокрема системно-діяльнісний, компетентнісний, особистісно орієнтований і технологічний підходи. Розкрито методичну модель упровадження адаптивних електронних додатків у процес професійної підготовки, яка включає етапи: діагностику індивідуальних освітніх потреб здобувачів, створення цифрового профілю студента, розроблення контенту з урахуванням рівня підготовленості та освітніх цілей, реалізацію адаптивної взаємодії між користувачем і додатком, а також моніторинг освітніх результатів. Окрему увагу приділено технологічним рішенням, що забезпечують адаптацію електронного середовища до стилів навчання, когнітивних особливостей і темпу засвоєння матеріалу студентами. Підкреслено роль штучного інтелекту та аналітики навчальних даних у формуванні персоналізованих освітніх маршрутів. Впровадження адаптивних електронних додатків у педагогічну освіту сприяє підвищенню мотивації, розвитку критичного мислення, формуваннюЖурнал «Перспективи та інновації науки» (Серія «Педагогіка», Серія «Психологія», Серія «Медицина») № 10(56) 2025 733 цифрової компетентності майбутніх учителів і забезпечує реалізацію концепції освіти протягом життя. Представлені теоретико-методичні положення можуть бути використані для модернізації змісту, форм і методів підготовки педагогічних кадрів у контексті цифрової трансформації вищої освіти.