Художньо-образний аспект у повісті І. С. Нечуя-Левицького „Кайдашева Сім’я”
Loading...
Files
Date
Authors
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
DOI
Abstract
Від появи першого твору І. С. Нечуя-Левицького минуло вже більше 130 років та 120 років як з’явився його перший твір з життя інтелігенції, однак не можна сказати, що сьогодні діяльність і творчість письменника повністю розкриті, науково осмислені і вже не містять ніяких “білих плям”. Досить сказати, що досі немає наукової біографії І. Нечуя-Левицького, слабо ще досліджена проблема творчого методу письменника та його жанрова система фольклоризм його творчості. Не осмислені як цілісне явище історичні твори і драматургія, не представлений І. С. Нечуй-Левицький як літературний критик, не досліджені його педагогічні статті. Чимало не з’ясовано питань, що стосуються суспільно-політичних поглядів письменника, його естетичного ідеалу, образу автора у творах, майстерності художніх деталей, пейзажу.
Такий розкид суджень про одні й ті ж самі твори І. С. Нечуя-Левицького, думається, можна пояснити насамперед тим, що вияснення багатьох поціновувачів базувалось не стільки на об’єктивному і глибокому ідейно-естетичному аналізі, а були власне тільки “оцінками”, що випливали із суспільної атмосфери того чи іншого часу та великою мірою із суб’єктивних світоглядних й ідейно-політичних позицій критиків і літературознавців.
Description
Keywords
Нечуй-Левицький , спадщина , письменник , селянство , Кайдашева сімя , повість , творчість , побутописець , особистість
Citation
Поліщук Л. Б. Художньо-образний аспект у повісті «Кайдашева сім᾽я» І. С. Нечуя-Левицького / Л. Б. Поліщук // Теорія і практика підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання з української мови і літератури: матеріали Всеукраїнського науково-методичного семінару / уклад.: В. І. Авраменко (розділи І, ІІ), Н. І. Зарудняк (розділ ІІІ). Умань: ВПЦ «Візаві», 2018. Вип. 2. – С. 238–246