Художньо-образний аспект у повісті І. С. Нечуя-Левицького „Кайдашева Сім’я”

Abstract

Від появи першого твору І. С. Нечуя-Левицького минуло вже більше 130 років та 120 років як з’явився його перший твір з життя інтелігенції, однак не можна сказати, що сьогодні діяльність і творчість письменника повністю розкриті, науково осмислені і вже не містять ніяких “білих плям”. Досить сказати, що досі немає наукової біографії І. Нечуя-Левицького, слабо ще досліджена проблема творчого методу письменника та його жанрова система фольклоризм його творчості. Не осмислені як цілісне явище історичні твори і драматургія, не представлений І. С. Нечуй-Левицький як літературний критик, не досліджені його педагогічні статті. Чимало не з’ясовано питань, що стосуються суспільно-політичних поглядів письменника, його естетичного ідеалу, образу автора у творах, майстерності художніх деталей, пейзажу. Такий розкид суджень про одні й ті ж самі твори І. С. Нечуя-Левицького, думається, можна пояснити насамперед тим, що вияснення багатьох поціновувачів базувалось не стільки на об’єктивному і глибокому ідейно-естетичному аналізі, а були власне тільки “оцінками”, що випливали із суспільної атмосфери того чи іншого часу та великою мірою із суб’єктивних світоглядних й ідейно-політичних позицій критиків і літературознавців.