Peasant life in the works of Ivan Nechuy-Levytsky

Abstract

Стаття «Селянське життя у творах Івана Нечуя-Левицького» досліджує художнє відображення українського сільського життя у другій половині XIX століття через творчу спадщину одного з найвидатніших письменників класичної української літератури. Дослідження підкреслює виняткову здатність письменника зображати повсякденне життя селян, їхні традиції, соціальні відносини, моральні цінності та світогляд у період, позначений соціально-економічними перетвореннями. Твори Нечуя-Левицького, такі як «Кайдашева сім’я», «Микола Джерея» та інші, розглядаються як яскраві ілюстрації селянських боротьб, сімейних конфліктів та пошуку справедливості в патріархальному та ієрархічному соціальному устрої. Особлива увага приділяється художнім засобам, які використовує автор: реалізм у зображенні персонажів, виразне використання народної мови, гумор і сатира, а також детальні описи побуту та культурних звичаїв. У статті також підкреслюється значення прози Нечуя-Левицького у формуванні національної літературної традиції, яка не тільки зберегла автентичні образи селянського життя, а й критично відобразила соціальні суперечності та труднощі сільського існування. Його твори аналізуються як цінні історичні та етнографічні джерела, що дають уявлення про менталітет, духовне життя та повсякденні звичаї українських селян. Розглядаючи як естетичні, так і соціокультурні аспекти його прози, дослідження демонструє, як Нечуй-Левицький підняв постать селянина з маргінального персонажа до центрального героя української літератури, тим самим зміцнивши національну ідентичність та культурну пам’ять.У творах автора відображено різноманітні аспекти селянського побуту: сімейні та суспільні взаємини, трудові процеси, свята й обряди, вірування та традиції, що допомагає відтворити повну картину соціальної структури українського села XIX–XX століть. Особливу увагу Нечуй-Левицький приділяє характерам селян, їхнім емоційним станам, життєвим прагненням і моральним дилемам, що дозволяє дослідникам простежити психологічні та соціальні закономірності селянського життя.Аналіз творів Нечуя-Левицького показує, що українське село було не лише економічним осередком, а й середовищем формування національної культури, моральних норм та світогляду. Художня література в цьому контексті No 8(49)2025472стає цінним джерелом для вивчення історії, етнографії, соціології та культурології, адже через художнє слово передаються особливості побуту, звичаїв і духовного життя народу. Таким чином, дослідження селянського побуту у творах Івана Нечуя-Левицького є невід’ємною складовою комплексного вивчення української історії та культури, сприяє формуванню наукового уявлення про життя селян і їхню роль у розвитку національної свідомості.The article «Peasant Life in the Works of Ivan Nechuy-Levytsky»explores the artistic representation of Ukrainian rural life in the second half of the nineteenth century through the creative heritage of one of the most prominent writers of classical Ukrainian literature. The study highlights the writer’s exceptional ability to depict the everyday existence of peasants, their traditions, social relations, moral values, and worldview in a period marked by socio-economic transformations. Nechuy-Levytsky’s works, such as Kaydasheva simya, Mykola Dzheria, and others, are examined as vivid illustrations of peasant struggles, family conflicts, and the search for justice within a patriarchal and hierarchical social order. Particular attention is given to the artistic means employed by the author: realism in the portrayal of characters, expressive useof folk language, humor and satire, and detailed descriptions of household and cultural practices. The article also emphasizes the significance of Nechuy-Levytsky’s prose in shaping a national literary tradition that not only preserved authentic images ofpeasant life but also critically reflected No 8(49)2025470on social contradictions and the hardships of rural existence. His works are analyzed as valuable historical and ethnographic sources, providing insight into the mentality, spiritual life, and everyday practices of Ukrainian villagers. By addressing both the aesthetic and socio-cultural dimensions of his prose, the study demonstrates how Nechuy-Levytsky elevated the figure of the peasant from a marginal subject to the central protagonist of Ukrainian literature, thereby reinforcing national identity and cultural memory.The author's works reflect various aspects of peasant life: family and social relations, labor processes, holidays and rituals, beliefs and traditions, which helps to recreate a complete picture of the social structure of the Ukrainian village in the 19th–20th centuries. Nechuy-Levytsky pays particular attention to the characters of the peasants, their emotional states, life aspirations, and moral dilemmas, which allows researchers to trace the psychological and social patterns of peasant life.An analysis of Nechuy-Levytsky's works shows that the Ukrainian village was not only an economic center, but also an environment for the formation of national culture, moral norms, and worldview. In this context, fiction becomes a valuable source for studying history, ethnography, sociology, and cultural studies, as the artistic word conveys the peculiarities of the people's way of life, customs, and spiritual life. Thus, the study of peasant life in the works of Ivan Nechuy-Levytsky is an integral part of a comprehensive study of Ukrainian history and culture, contributing to the formation of a scientific understanding of the life of peasants and their role in the development of national consciousness.