Міждисциплінарне навчання: європейська практика

Abstract

Міждисциплінарність є пріоритетом освітньої політики багатьох європейських країн. Як справедливо зазначає К. Чьорчмен, будь-яка дисципліна експериментально налаштована як інтелектуальна гіпотеза навчання, однак проблема полягає у тому, що вона розпочинається як гіпотеза, стає переконанням, а потім сама себе розглядає як основу всього навчання [1, c.47]. І тепер можемо спостерігати виникнення нових субдисциплін, подібних до нових курсів британських університетів, таких як «Жіночі студії», «Дослідження навколишнього середовища» або «Мультикультуралізм».