Methodological model for the use of audio texts andpodcasts in the development of prosodic competence in future teachers of Ukrainian Language and Literature

Abstract

The article presents a comprehensive study of the theoretical foundations and practical mechanisms for developing the prosodic competence of future teachers of Ukrainian language and literature based on the systematic use of audio texts and podcasts. The relevance of the work is determined by the modernization of professional training for language teachers and the need to develop students' skills in adequate intonation, tempo-rhythmic organization of speech, logical stress, and mastery of phrase melody, which in the modern conditions of a multimedia educational environment is often formed in a nonsystematic and fragmentary manner. The use of high-quality authentic audio materials, podcasts of various genres and styles, original educational audio texts, and interactive audio practices provides an opportunity to combine the theory of prosody with real examples of professional speech. The proposed methodological model is based on competence-based, communicative-activity-based, and audiolinguistic approaches. Its structure includes four interrelated components: a target component focused on developing a full range of prosodic skills; a content component covering a system of exercises for training intonation patterns, tempo, pauses, rhetorical models, and announcer skills; procedural, implemented through work with podcasts, intonation analysis, audio recording of one's own statements, comparative assessment, and rhetorical training; and results-oriented and diagnostic, providing step-by-step assessment of the development of prosodic competence. The model is focused on integrating audio materials into all stages of professional training: from listening and imitation to the creative production of multimedia educational podcasts by students. To test the effectiveness of the methodological model, a pedagogical experiment was conducted, which consisted of ascertaining, formative, and control stages. The study involved 84 students majoring in Secondary Education (Ukrainian Language and Literature) in their 2nd–4th years of full-time study. At the assessment stage, audio diagnostic tasks, expert evaluation, and indicative criteria (correctness of intonation structures, natural tempo, logical stress placement, communicative expressiveness) revealed low and average levels of prosodic training in most students. This confirmed the need to implement a specially designed system. The formative stage lasted 12 weeks and involved regular work with authentic audio texts, educational linguistics podcasts, interview episodes with linguists, author's podcasts by the teacher, exercises in analyzing intonation errors, reproducing intonation models, and recording their own audio projects. Students worked using the “acoustic mirror” technique: they compared their own recordings with reference recordings, made corrections, and self-assessed using an audio rubric. Interactive classes included exercises on building intonation contours, varying tempo and voice strength, rhythmic exercises, and working with texts of different styles. The final control stage showed a statistically significant increase in prosodic indicators in students in the experimental group. In particular, the proportion of students with a high level of prosodic competence increased from 11% to 48%, while the low level decreased by more than half. The indicators of tempo-rhythmic organization of speech and intonational expressiveness have improved significantly, confirming the effectiveness of the model used. The study proved that the systematic use of audio texts and podcasts contributes to a deeper understanding of the patterns of prosody, activation of the auditory analyzer, formation of professional reflection, development of announcer and rhetorical skills, and improvement of the overall oral speech culture of future teachers. The methodological model can be applied in higher education, in teacher training programs, and in distance learning courses on the development of professional speech.У статті представлено комплексне дослідження теоретичних засад і практичних механізмів формування про подкастів сприяє глибшому засвоєнню закономірностей просодії, активізації слухового аналізатора, формуванню професійної рефлексії, розвитку дикторсько-риторичних навичок та підвищенню загальної культури усного мовлення майбутнього вчителя. Методична модель може застосовуватися у вищій школі, у програмах підвищення кваліфікації педагогів та в дистанційних курсах із розвитку професійного мовлення. забезпечує можливість поєднання теорії просодії з реальними зразками професійного мовлення. Запропонована методична модель ґрунтується на компетентнісному, комунікативно-діяльнісному та аудіолінгвістичному підходах. Її структура включає чотири взаємопов’язані компоненти: цільовий, орієнтований на формування повного спектра просодичних умінь; змістовий, що охоплює систему вправ із тренування інтонаційних конструкцій, темпу, паузації, риторичних моделей та дикторських навичок; процесуальний, який реалізується через роботу з подкастами, інтонаційний аналіз, аудіозапис власних висловлювань, порівняльне оцінювання, риторичні тренінги; та результативно-діагностичний, що забезпечує поетапне оцінювання сформованості просодичної компетенції. Модель орієнтована на інтеграцію аудіоматеріалів у всі етапи професійної підготовки: від аудіювання і наслідування до творчого продукування мультимедійних навчальних подкастів студентами. Для перевірки ефективності методичної моделі проведено педагогічний експеримент, який складався з констатувального, формувального та контрольного етапів. У дослідженні взяли участь 84 студенти спеціальності «Середня освіта (Українська мова і література)» 2–4 курсів денної форми навчання. На констатувальному етапі за допомогою аудіодіагностичних завдань, експертного оцінювання та орієнтовних критеріїв (правильність інтонаційних конструкцій, природність темпу, змістова логічність наголосів, комунікативна виразність) було виявлено низький і середній рівні просодичної підготовки у більшості студентів. Це підтвердило потребу у впровадженні спеціально розробленої системи. Формувальний етап тривав 12 тижнів і передбачав регулярну роботу з автентичними аудіотекстами, освітніми мовознавчими подкастами, епізодами інтерв’ю з мовознавцями, авторськими подкастами викладача, вправами з аналізу інтонаційних помилок, відтворенням моделей інтонування та записом власних аудіопроєктів. Студенти працювали за технологією «акустичного дзеркала»: порівнювали власні записи з еталонними, вносили корективи, здійснювали самооцінювання за формою аудіорубрики. Інтерактивні заняття включали вправи на побудову інтонаційних контурів, варіювання темпу та сили голосу, ритмічні вправи та роботу з текстами різних стилів. Завершальний контрольний етап показав статистично значуще підвищення просодичних показників у студентів експериментальної групи. Зокрема, частка студентів із високим рівнем просодичної компетентності зросла з 11 % до 48 %, тоді як низький рівень скоротився більш ніж удвічі. Особливо покращилися показники темпоритмічної організації мовлення та інтонаційної виразності, що підтверджує ефективність застосованої моделі. У результаті дослідження доведено, що системне використання аудіотекстів ісодичної компетенції майбутніх учителів української мови і літератури на основі системного використання аудіотекстів та подкастів. Актуальність праці зумовлена модернізацією професійної підготовки вчителя-словесника, необхідністю розвитку у студентів умінь адекватного інтонування, темпоритмічної організації мовлення, логічного наголошення та володіння мелодикою фрази, що в сучасних умовах мультимедійного освітнього середовища часто формується несистемно й фрагментарно. Використання якісних автентичних аудіоматеріалів, подкастів різних жанрово-стилістичних груп, авторських навчальних аудіотекстів та інтерактивних аудіопрактик